Ціль форуму

Створити платформу для спілкування осіб, які доглядають за людьми із деменцією (родичів, соц. робітників), де ті матимуть змогу ділитись своїми переживаннями, історіями, та рецептами успіху, надавати посилання на корисні статті, відео, чи інші сайти на тему деменції.

Правила форуму

  • З повагою ставтесь один до одного. Коментарі, що містять образи, насмішки та лайку в адресу інших коментаторів будуть видалені.
  • Якщо ви надаєте посилання на якісь статті чи публікації, будь ласка, впевніться у надійності джерела. Ми дбаємо про те, аби інформація була максимально достовірною.
  • Пам’ятайте, ви не самі!
Будь ласка, або Реєстрація , щоб створювати дописи та теми.

31 серпня - день боротьби з провалами у пам'яті

Життя будь-якої сучасної людини переповнено надлишком різної малозначимої інформації (нав'язливої реклами, фону від радіо і ТБ, обривків розмов чужих людей).Наш мозок активно забуває непотрібні дані - це природна захисна реакція.

В цілому пам’ять доречно розглядати як нескінченний процес цілісних психічних дій, які прив’язані до часу їх здійснення. В акті пам’яті налічують три фази:

1)        Запам'ятовування – це різноплановий процес, коли закарбовується певний обсяг повідомлень чи інформації, який залежно від вимог ситуації проходить кілька складних шляхів обробки, перетворень та трансформацій різними видами пам’яті. Інколи ця фаза є лише миттєвим перцептивним актом (дотик, запах, звук і т.п.), а в більш-менш поширеному випадку, особливо при навчанні, характеризується складною діяльністю, яка проявляється в послідовному поглибленні закарбованих повідомлень та їх трансформації в інформацію, а потім в знання, які дозволяють відпрацювати та запам’ятати вміння й навички;

2)         Збереження – процес, що охоплює більш-менш тривалий період часу (залежить від виду пам’яті), протягом якого те, що було закарбовано й запам’ятовано, зберігається поза сферою свідомості у формі відображень, повідомлень, інформації, знань, вмінь чи навичок;

3)         Реактивація й актуалізація – процеси відтворення засвоєного матеріалу, який із пасивного стану переходить у активно діючий.

4)        Забування й затухання, як невід’ємний деструктивний аспект пам’яті відповідно до навчання.

Види пам'яті:

За методом запам'ятовування

  • мимовільна — інформація запам'ятовується без спеціальних прийомів заучування, під час виконання діяльності або роботи з інформацією;
  • довільна — цілеспрямоване заучування за допомогою спеціальних прийомів. Ефективність запам'ятовування залежить від прийомів та цілей запам'ятовування.

За характером переважної психічної активності

  • рухова — пам'ять на рухи та їх системи;
  • музична — здатність впізнавати і відтворювати музичний матеріал;
  • емоційна — пам'ять на почуття, які виступають стимулом до діяльності;
  • моторна — запам'ятовування відбувається, коли людина пише;
  • образна — пам'ять на уявлення: зорова, слухова, нюхова, смакова, сенсорна;
  • словесно-логічна — запам'ятовується думка у формі понять. Розуміння чогось.

За тривалістю збереження інформації:

  • сенсорна пам'ять триває 0,2–0,5 секунди, дозволяє людині орієнтуватися в оточенні;
  • короткочасна пам'ять забезпечує запам'ятовування одноразової інформації на короткий проміжок часу — від кількох секунд до хвилини;
  • довготривала пам'ять — збереження інформації протягом тривалого часу;
  • оперативна (короткочасна, безпосередня, робоча) пам'ять — проявляється під час виконання певної діяльності і необхідна для її виконання в кожний заданий проміжок часу.

Так от, повернемось до процесу запам'ятовування:

Наш мозок захищає себе і забуває непотрібну, неактуальну інформацію, що може призводити до різних за тривалістю періодів забудькуватості, коли ми не можемо згадати найпростіших і чергових речей.

Але іноді такі провали в пам'яті можуть носити медикаментозний характер: бути наслідком різних захворювань і травм. З метою привернення уваги громадськості на проблему пов'язану з подібними симптомами було організовано спеціальну подію: «День боротьби з провалами в пам'яті», який відзначається щорічно 31 серпня.

Вперше в якості офіційної події, «День боротьби з провалами в пам'яті» був відзначений в рамках ООН в 1986 році за ініціативою Всесвітньої асоціації по боротьбі з хворобами мозку. З тих пір подія носить інтернаціональний статус і широко відзначається в медичному середовищі більшості розвинених країн світу.

Пам'ять - це безцінний ресурс, який дозволяє нам зберігати масу спогадів і насолоджуватися приємними моментами з минулого. Проте, у кожної людини бувають такі моменти, коли з його пам'яті пропадає відрізок якогось періоду або, зникають спогади стосовно якихось конкретних дій. У науковій сфері це називається забудькуватістю або провалами в пам'яті.

Якщо говорити більш звичною мовою, то до «сезонних» прояв забудькуватості, яку більшість людей сприймають з розумінням, додаються ще й справжні провали в пам'яті. Вони безпосередньо пов'язані з амнезією або іншими серйозними захворюваннями.

Оцінюючи причини їх появи, виділяють кілька різновидів хвороби:

  • справжня - у звичній роботі мозку виникають якісь порушення (через пошкодження опорно-рухового апарату, або генетичні захворювання);
  • раптова або істерична - тут причини втрат в пам'яті не мають нічого спільного з фізичними ушкодженнями та пов'язані в більшості випадків з сильними психологічними потрясіннями;
  • вторинна (результат медикаментозного лікування) - в більшості випадків виникає у людей похилого віку або у пацієнтів, яким призначено прийом великої кількості ліків.

Часті провали в пам'яті можуть бути першими симптомами розвитку хвороби Альцгеймера (старечого недоумства). Зазвичай її перші ознаки з'являються у людей вікової групи 45+ років. Також ознакам амнезії більш схильні люди, які займаються монотонною фізичною працею (різноробочі, будівельники, працівники ферм, рибалки та ін.) ніж працівники розумових і творчих професій (вчені, письменники, журналісти, художники).

Тому не забуваємо тренувати свою пам'ять, різні її види: вивчати іноземні мови, вірші, робити математичні обчислення самостійно, грати в шахи та займатись фізичною активністю.