Цель форума

Создать платформу для общения лиц, ухаживающих за людьми с деменцией (родственников, соц. Работников), где те смогут делиться своими переживаниями, историями, и рецептами успеха, предоставлять ссылки на полезные статьи, видео или другие сайты по теме деменции.

Правила форума

  • С уважением относитесь друг к другу. Комментарии, содержащие оскорбления, насмешки и брань в адрес других комментаторов будут удалены.
  • Если вы предоставляете ссылки на какие-либо статьи или публикации, пожалуйста, убедитесь в надежности источника. Мы заботимся о том, чтобы информация была максимально достоверной.
  • Помните, вы не одни!
Please or Регистрация to create posts and topics.

31 серпня - день боротьби з провалами у пам'яті

Життя будь-якої сучасної людини переповнено надлишком різної малозначимої інформації (нав'язливої реклами, фону від радіо і ТБ, обривків розмов чужих людей).Наш мозок активно забуває непотрібні дані - це природна захисна реакція.

В цілому пам’ять доречно розглядати як нескінченний процес цілісних психічних дій, які прив’язані до часу їх здійснення. В акті пам’яті налічують три фази:

1)        Запам'ятовування – це різноплановий процес, коли закарбовується певний обсяг повідомлень чи інформації, який залежно від вимог ситуації проходить кілька складних шляхів обробки, перетворень та трансформацій різними видами пам’яті. Інколи ця фаза є лише миттєвим перцептивним актом (дотик, запах, звук і т.п.), а в більш-менш поширеному випадку, особливо при навчанні, характеризується складною діяльністю, яка проявляється в послідовному поглибленні закарбованих повідомлень та їх трансформації в інформацію, а потім в знання, які дозволяють відпрацювати та запам’ятати вміння й навички;

2)         Збереження – процес, що охоплює більш-менш тривалий період часу (залежить від виду пам’яті), протягом якого те, що було закарбовано й запам’ятовано, зберігається поза сферою свідомості у формі відображень, повідомлень, інформації, знань, вмінь чи навичок;

3)         Реактивація й актуалізація – процеси відтворення засвоєного матеріалу, який із пасивного стану переходить у активно діючий.

4)        Забування й затухання, як невід’ємний деструктивний аспект пам’яті відповідно до навчання.

Види пам'яті:

За методом запам'ятовування

  • мимовільна — інформація запам'ятовується без спеціальних прийомів заучування, під час виконання діяльності або роботи з інформацією;
  • довільна — цілеспрямоване заучування за допомогою спеціальних прийомів. Ефективність запам'ятовування залежить від прийомів та цілей запам'ятовування.

За характером переважної психічної активності

  • рухова — пам'ять на рухи та їх системи;
  • музична — здатність впізнавати і відтворювати музичний матеріал;
  • емоційна — пам'ять на почуття, які виступають стимулом до діяльності;
  • моторна — запам'ятовування відбувається, коли людина пише;
  • образна — пам'ять на уявлення: зорова, слухова, нюхова, смакова, сенсорна;
  • словесно-логічна — запам'ятовується думка у формі понять. Розуміння чогось.

За тривалістю збереження інформації:

  • сенсорна пам'ять триває 0,2–0,5 секунди, дозволяє людині орієнтуватися в оточенні;
  • короткочасна пам'ять забезпечує запам'ятовування одноразової інформації на короткий проміжок часу — від кількох секунд до хвилини;
  • довготривала пам'ять — збереження інформації протягом тривалого часу;
  • оперативна (короткочасна, безпосередня, робоча) пам'ять — проявляється під час виконання певної діяльності і необхідна для її виконання в кожний заданий проміжок часу.

Так от, повернемось до процесу запам'ятовування:

Наш мозок захищає себе і забуває непотрібну, неактуальну інформацію, що може призводити до різних за тривалістю періодів забудькуватості, коли ми не можемо згадати найпростіших і чергових речей.

Але іноді такі провали в пам'яті можуть носити медикаментозний характер: бути наслідком різних захворювань і травм. З метою привернення уваги громадськості на проблему пов'язану з подібними симптомами було організовано спеціальну подію: «День боротьби з провалами в пам'яті», який відзначається щорічно 31 серпня.

Вперше в якості офіційної події, «День боротьби з провалами в пам'яті» був відзначений в рамках ООН в 1986 році за ініціативою Всесвітньої асоціації по боротьбі з хворобами мозку. З тих пір подія носить інтернаціональний статус і широко відзначається в медичному середовищі більшості розвинених країн світу.

Пам'ять - це безцінний ресурс, який дозволяє нам зберігати масу спогадів і насолоджуватися приємними моментами з минулого. Проте, у кожної людини бувають такі моменти, коли з його пам'яті пропадає відрізок якогось періоду або, зникають спогади стосовно якихось конкретних дій. У науковій сфері це називається забудькуватістю або провалами в пам'яті.

Якщо говорити більш звичною мовою, то до «сезонних» прояв забудькуватості, яку більшість людей сприймають з розумінням, додаються ще й справжні провали в пам'яті. Вони безпосередньо пов'язані з амнезією або іншими серйозними захворюваннями.

Оцінюючи причини їх появи, виділяють кілька різновидів хвороби:

  • справжня - у звичній роботі мозку виникають якісь порушення (через пошкодження опорно-рухового апарату, або генетичні захворювання);
  • раптова або істерична - тут причини втрат в пам'яті не мають нічого спільного з фізичними ушкодженнями та пов'язані в більшості випадків з сильними психологічними потрясіннями;
  • вторинна (результат медикаментозного лікування) - в більшості випадків виникає у людей похилого віку або у пацієнтів, яким призначено прийом великої кількості ліків.

Часті провали в пам'яті можуть бути першими симптомами розвитку хвороби Альцгеймера (старечого недоумства). Зазвичай її перші ознаки з'являються у людей вікової групи 45+ років. Також ознакам амнезії більш схильні люди, які займаються монотонною фізичною працею (різноробочі, будівельники, працівники ферм, рибалки та ін.) ніж працівники розумових і творчих професій (вчені, письменники, журналісти, художники).

Тому не забуваємо тренувати свою пам'ять, різні її види: вивчати іноземні мови, вірші, робити математичні обчислення самостійно, грати в шахи та займатись фізичною активністю.